Українські землі в другій половині XVIII ст

СУД
ЗЕМСЬКИЙ СУД

коміром, білі штани й різнокольорові шакпи
Упорядковувалась і вдосконалювалась артилерія
В

полках відкривались школи для навчання козацьких дітей
Мав наміри відкрити університети в Києві та Батурині

ВІЙСЬКОВА І ОСВІТНЯ

очолив граф Петро Рум’янцев

Малоросії
1775—остаточно зруйновано Запорозьку Січ
1783 — остаточне закріпачення селян
1785—на Україну поширено

«Жалувану грамоту дворянству»

полково-сотенний устрій Слобожанщини. На землях краю було створено Слобідсько-Українську губернію.

губернія
Новгород-Сіверська губернія
Глухівський;
Конотопський;
Коропський;
Кролевецький;
Мглинський;
Новгород-Сіверський;
Новоміський;
Погарський
Сосницький
Стародубський;
Суразький повіт
Чернігівський,
Березинський,
Борзенський,
Гадяцький,
Глинський,
Городницький,
Зеньківський,
Лохвицький,
Ніжинський,
Прилуцький,
Роменський повіт
Голтвянський
Градизький
Золотоніський
Київський
Козелецький
Лубенський
Миргородський

Остерський
Переяславський
Пирятинський
Хорольський повіт

Слобожанщині запроваджувалось кріпацтво

зрівнялася в пра­вах із російським дворянством

у формуванні Української держави.
2. Захистила український народ від асиміляції, екс­плуатації

та національно-релігійних утисків з бо­ку польської влади.
3. Не зважаючи на втручання російських чиновни­ків, ключові посади в Гетьманщині обіймали саме українці.
4. Гетьманщина створила умови для остаточного становлення українського народу, розвитку його мови та культури.
5. Чимало нащадків козацької старшини стали ви­датними українським діячами, які продовжи­ли боротьбу за відновлення української держав­ності.

системи Російської імперії
існування республіканського демократичного устрою Запорізької Січі не могло

співіснувати з монархічною системою управління в імперії
в більшості випадків Січ була колискою національно-визвольних рухів
Січ втратила своє воєнно-стратегічне значення, натомість імперія прагнула поглинути козацькі землі

Верланом охопив територію Брацлавщини та частини Волині.

1768 — 1 липня 1768)

воєн між Російською й Османською імперією

кримських татар, кубанських тощо, що залишаються у віданні султана тільки

у справах віросповідання;
Російська імперія утримує за собою Керч, Єні-Кале, Азов і Кінбурн, Кабарду на Кавказі, пониззя Дніпра;
російські торговельні кораблі в османських водах користуються тими ж привілеями, що і французькі та британські;
за Російською імперією признається право захисту і заступництва християн в дунайських князівствах (Молдовське князівство та Волощина);
Дозвіл на проходження російських суден через Дарданели;
Будівництво православної церкви у Константинополі.

незалежність. Ханство, було номінально незалежним, фактично було залежне від Російської

імперії і було офіційно анексовано Росією в 1783. Також Російська імперія отримала, узбережжя Азовського моря, але не мала права на будівництво фортець на узбережжі та каботажне плавання.

Російської імперії духовний навчальний заклад.

поет, педагог, музикант.
У філософських роздумах велику увагу Г.Ско­ворода приділяв

тому, як людина може стати щас­ливою. На його думку, для цього потрібно пізнати самого себе й займатися в житті тим, що людині природно відповідає. Одним із головних джерел творчості Г. Сковороди була українська дійсність другої половини XVIII ст. Імовірно, саме тому філософ стверджував, що найвищим досягненням людини є воля, і треба за будь-яку ціну забезпе­чувати особисту незалежність. Це переконання зустріло різке засудження тих, хто гнобив українських селян. Вихід з існуючого становища філософ убачав не в активній боротьбі, а в униканні ненависного світу зла, розуміючи під ним прагнення до непотріб­ного збагачення і пригноблення інших. Велику роль в усуненні існуючого зла, на думку Г. Сковороди, могла відіграти освіта.
Просвітитель вірив у безмежні можливості людського розуму. «Не розум від книжок, — стверджував він, — а книжки від розуму».