Слайд 1Управління силами та засобами ОГ під час НС
Слайд 2Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах
лиха
Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт полягає у
виконанні заходів, передбачених чинним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення. Основним завданням під час надзвичайних ситуацій є порятунок людей і забезпечення їх життєдіяльності. Крім того до комплексу невідкладних робіт входить: порятунок тварин, матеріальних цінностей, створення умов для локалізації та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Для проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт необхідно:
- Організувати з робітників та службовців, працівників сільськогосподарських підприємств і учнів формування цивільної оборони та підготувати їх для роботи в осередках ураження.
- Оснастити формування цивільної оборони індивідуальними засобами захисту, приладами, майном, технікою.
-Завчасно спланувати дії формувань цивільної оборони як при загрозі нападу, так і під час проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт.
Слайд 3Невідкладні роботи в осередках ураження:
o прокладання шляхів на заражених територіях
і проїздів у завалах;
o локалізація аварій;
o ліквідація або укріплення аварійних
споруд;
o знешкодження боєприпасів, вогне- та вибухонебезпечних предметів;
o відновлення та ремонт пошкоджених захисних споруд.
Рятувальні та невідкладні аварійні роботи під час ліквідації наслідків НС здійснюються поетапно:
Перший етап - екстрений захист населення, зменшення можливих наслідків надзвичайної ситуації.
Другий етап - ліквідація наслідків НС.
Третій етап - розв'язання проблеми життєзабезпечення населення в районах, що постраждали внаслідок надзвичайної ситуації.
Слайд 4Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах лиха
Ліквідація наслідків землетрусів
передбачає:
- інженерну розвідку об'єктів, що потрапили в зону руйнувань;
- створення
проїздів до об'єктів рятувальних робіт;
- розборку завалів та рятувальні роботи;
- укріплення або обвалення конструкцій, будинків та споруд, що загрожують обвалом;
- забезпечення життєдіяльності потерпілого населення,
- проведення аварійних робіт, в першу чергу, на комунально-енергетичних мережах.
Слайд 5Аварії на газових мережах ліквідовують в першу чергу, адже через
такі аварії можуть виникнути небезпечні отруєння людей, пожежі і вибухи.
Небезпеку не складно усунути, відключивши ділянку газової мережі на газорозподільній станції, а в пошкоджених будинках - на стояку або на вході в будинок. Усі аварійні роботи на газових мережах виконуються в ізолюючих протигазах спеціалістами аварійно-технічних команд. Невідкладні роботи на гідротехнічних спорудах передбачають укріплення діючих або зведення тимчасових захисних споруд та боротьбу з утворенням заторів. Аварії з викидом отруйних речовин в повітря інколи можна нейтралізувати осадивши газ водою або парою. Всі роботи виконуються у засобах захисту, а при високих концентраціях токсичних речовин у повітрі із застосуванням ізолюючих протигазів.
Слайд 6Обеззаражування споруд, техніки, предметів та спеціальна обробка людей
Обззаражування проводиться за
такою послідовністю:
1) Обеззаражування території об'єкту;
2) Обеззаражування будинків та приміщень;
3) Обеззаражування
тари, технологічного устаткування, посуду;
4) Обеззаражування продовольчих товарів, води та непродовольчих товарів.
Слайд 7Залежно від виду небезпечних речовин, які потрібно видалити та нейтралізувати,
обеззараження поділяється на дезактивацію, дезінфекцію та дегазацію.
Дезактивація - видалення радіоактивних
речовин.
Дегазація - видалення та нейтралізація отруйних та сильнодіючих речовин.
Дезінфекція - знищення хвороботворних мікробів та нейтралізація токсинів.
Слайд 8Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
Зараження та забруднення продовольчих та непродовольчих
товарів під час надзвичайних ситуацій відбувається:
- при зберіганні на відкритому
повітрі чи у недостатньо загерметизованих приміщеннях;
- при перевезенні на відкритому, а також на закритому, але зараженому, транспорті;
- при контакті із зараженим устаткуванням, особливо для харчових продуктів;
- при упаковці продукції в заражену тару;
- при навмисних діях терористів, психічно неврівноважених людей та під час диверсійних акцій чи військових дій;
- у випадку біологічного забруднення - від контакту із комахами, тваринами, людьми, які були зараженими.
Слайд 9Дезактивація продовольчих товарів.
При дезактивації продовольчих товарів:
- видаляють радіоактивний пил з
поверхні тари і продовольчих товарів за допомогою пилососів і обмивають
або обтирають їх, при цьому доцільно використовувати миючі засоби;
- замінюють забруднену тару та упаковку на чисту;
- знімають оболонку (з ковбасних виробів, сирів і т.д.);
- знімають зовнішній шар заражених продуктів.
Вода дезактивується відстоюванням, фільтруванням, перегонкою. При дезактивації криниць воду відкачують, очищають цямрини та дно, засипають на дно чистий пісок.
Дезактивація непродовольчих товарів проводиться за тією ж методикою, що й для матеріалів та інструментів.
