Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці Х V ІІІ – у

першій половині ХІХ ст.

р. – перший розподіл Польші: приєднання Галичини, частина Волині, Поділля.

1774

р. – внаслідок поразки у війні Туреччина передає Австрії Буковину, яку включено як окремий округ до складу Галичини

Франції, Італії, Німеччині та Австрії відбулися революції. Ці події увійшли в

історію під назвою «весна народів». Революції зазнали поразки.
Революція – швидка зміна політичного, економічного та соціального ладу здебільшого насильницьким шляхом.

Влада імператора обмежувалася парламентом – рейхстагом.
У квітні 1848 р. скасовано

панщину в Галичині (раніше, ніж у решті провінцій), проте за поміщиками залишалися сервітути У Буковині панщину скасували у серпні 1848 р., а на Закарпатті вона фактично проіснувала ще 5 років.

спільно з поміщиками лісами, луками, пасовиськами.
 У квітні 1848 р. поляки Галичини організували

у Львові Центральну раду народову (ЦРН), з метою відновити Польську державу. Поляки визнавали за українцями Галичини гілку українського народу. Під впливом ЦРН створюється «Руський собор» – організація полонізованої української шляхти, яка підтримувала поляків. До складу «Руського собору» входив І.Вагілевич.

організацію Галичини – Головну Руську Раду (ГРР), яку очолили Г.Яхимович

і М.Куземський
Метою ГРР було поділ Галичини на Західну (польську) та Східну (українську); запровадження української мови в освіті та державному діловодстві, рівноправ’я з поляками…
ГРР видавала газету «Зоря Галицька», заснувала видавництво «Галицько-Руська матиця».

(стрільці).
У червні 1848 р. відбувся Слов’янський з’їзд у Празі, на

якому відбулося визнання українців за окремий народ.
У липні 1848 р. розпочав роботу австрійський парламент рейхстаг, до якого входило 39 українців із 383 депутатів. Одним із депутатів був Л.Кобилиця. Українці домагалися розглянути питання про національно-територіальний поділ Галичини на Східну (українську) та Західну (польську). Але невдало.

у Львові, на якому утверджено єдину граматику української мови, висунуто

вимогу впровадження рідної мови в усіх школах.
У жовтні 1848 р. у Львівському університеті відкрито кафедру української мови та літератури (перший завідуючий – Я.Головацький).

було придушене австрійськими військами.
У березні 1849 р. імператор розпустив парламент

та скасував Конституцію разом із демократичними правами та свободами.
Листопад 1848 – квітень 1850 рр. – друге селянське повстання на Буковині на чолі із Л. Кобилицею.

в Галичини українського народу із власними національними потребами;
уперше західні українці

сформулювали свої політичні програми;
уперше західні українці отримали досвід парламентської діяльності;
Головна руська рада стала першою українською політичною організацією, яка проіснувала з 1848 р. до 1851 р.