Слайд 1Заняття 1. Держава, право та особистість
Тема 11.
ДЕРЖАВА І
ГРОМАДЯНИН
Слайд 2Співвідношення держави та особистості.
Держава та правовий статус особистості.
Система прав та
свобод особистості.
Навчальні питання
Слайд 3Законодавство
1. Конституція України. Розділ ІІ. К., 1998.
2. Акт про незалежність
України від 24.08.91 р. ВВР. 1991, № 38.
3. Декларація про
державний суверенітет від 16.06.90 р. ВВР, 1990, № 31.
Література
1. Основна література.
Скакун О.Ф. Теорія держави і права. Підручник. – Харків: Консум; Ун-т внутр. справ, 2003. – с.167-195.
Кокодій Ю.В., Курбацький С.А. Теорія держави: навчальний посібник. – Хмельницький: Вид: Національна академія ПВУ, 2003. –с.63-79.
2. Додаткова література:
Навчальний посібник. Загальна теорія держави і права. За ред. В.В. Копейчикова. - К.: Юрінком, 2000. –с.45-63.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права. Підручник. – К.: Кордон, 2006. – с.145-158.
Література
Слайд 4Питання 1.
Співвідношення
держави та особистості
Слайд 5Аристотель – право (і природне, і волевстановлене) є політичне право,
тобто таке, яке можливе і має місце лише у державі.
Піфагор
– “Міра всіх явищ – людина“.
Цицерон – “Дії закону повинні підлягати всі”.
Г. Гроцій - "Держава – це досконалий союз вільних людей, це домовленість заради дотримання прав і загальної користі".
Слайд 6Головні принципи співвідношення держави та особистості
взаємну відповідальність держави і особи;
гармонійне
поєднання інтересів держави і особи;
взаємоєдність прав і обов'язків громадян;
рівність основних
прав і обов'язків громадян;
поширення прав і свобод громадян, підвищення їх соціальної активності, відповідальності та самодисципліни при виконанні обов'язків;
законність цих стосунків.
Слайд 7“Людина“ – це природно-суспільна, біосоціальна істота, якій притаманні певні соціальні
ознаки, які формуються у тісному зв'язку з біологічними, фізичними, психофізіологічними
характеристиками.
“Особистість” – це людина у її соціальному середовищі, у суспільстві, соціальній групі, тобто її відношення до суспільства, держави, права.
“Громадянин” - це особистість яка характеризується політико-правовим зв'язком із державою.
“Людина", "особистість", "громадянин"
Слайд 8Питання 2.
Держава
та правовий статус
особистості
Слайд 9Правовий статус – це сукупність юридичних прав, свобод і обов'язків
особи, які закріплені в діючому законодавстві й складають соціальне допустимі
та необхідні потенційні можливості особи мати суб'єктивні права й обов'язки і реалізувати їх у системі суспільних відносин.
Склад правового статусу:
об'єктивні (законодавчі) права, свободи і обов'язки;
суб'єктивні права, свободи і обов'язки;
Слайд 10ОБ'ЄКТИВНЕ ПРАВО – це сукупність чинних у країні юридичних норм.
СУБ'ЄКТИВНЕ
ПРАВО – це право (можливість певної поведінки) особи, що передбачено
правовою нормою (наприклад, право на освіту, право на відпочинок і т. ін.):
поводити себе відповідним чином (право на свої дії);
вимагати відповідної поведінки від інших суб'єктів (право на чужі дії);
звертатися до держави за захистом свого юридичного права.
Слайд 11природно-правовий підхід – суб'єктивні права є такими, що виходять з
природи самої людини, існують незалежно від чиєїсь волі, тому зміст
прав незалежний, і ніхто не може його змінювати або скасувати.
позитивістський підхід – суб'єктивні права є явища, що цілком і повністю залежать від держави: вона їх формулює, визначає зміст, вимірює його або скасовує повністю.
Джерела суб'єктивного права
Слайд 12Економічні гарантії – це сукупність економічних чинників (матеріальні цінності суспільства,
ринкова економіка, досконала система економічних відносин і т.ін.), які сприяють
повній і безперешкодній реалізації суб’єктивних прав.
Соціальна цінність суб’єктивних прав з економічної точки зору вбачається у тому, що їх наявність:
відображає можливості держави матеріальна забезпечувати реалізацію певних суб’єктивних прав;
забезпечує суб’єктам можливість активної участі в економічному житті суспільства і тим самим сприяє зміцненню його матеріального становища.
Гарантії реальності
забезпеченості суб'єктивних прав
Слайд 13Політичні гарантії – це сукупність політичних чинників суспільного і державного
життя (політична система суспільства, плюралізм та гласність у здійсненні політичного
життя тощо), що забезпечують повну і безперешкодну їх реалізацію.
З політичної точки зору соціальна цінність суб’єктивних прав виявляється у тому, що вони:
є мірою досягнутого в суспільстві прогресу щодо встановлення дійсного демократизму, визнання і забезпечення свободи особи;
забезпечують громадянам активну участь у всіх сферах суспільного життя і тим самим активізують соціально-політичне життя суспільства;
фіксують певні повноваження, стимулюють суспільно корисну поведінку суб'єктів.
Гарантії реальності
забезпеченості суб'єктивних прав
Слайд 14Ідеологічні гарантії – це сукупність ідеологічних і світоглядних принципів, що
обумовлюють першочергові цінності та непорушність суб’єктивних прав, їхню повну і
безперешкодну реалізацію.
Соціальна цінність суб'єктивних прав з ідеологічної точки зору полягає у тому, що вони:
є втіленням пануючих у суспільстві поглядів на демократію, гуманізм, права особи;
виступають дійсним засобом пропаганди досягнень суспільства у гуманітарній сфері;
є інструментом викриття перекручень дійсних досягнень суспільства у гуманітарній сфері.
Гарантії реальності
забезпеченості суб'єктивних прав
Слайд 15Юридичні гарантії – це сукупність тих правових інститутів, що забезпечують
можливість реалізації суб’єктивних прав, а також захищають і охороняють їх
від будь-яких обмежень і порушень.
З юридичних позицій соціальна цінність суб'єктивних прав вбачається у тому, що вони:
є правовим інструментом розвитку демократії у суспільстві на основі принципів гуманізму і свободи особи;
визначають систему взаємних юридичних прав та обов'язків держави і особи;
виступають регулятором поведінки громадянина шляхом фіксації певних еталонів поведінки, які відповідають Інтересам суспільства;
є інструментом поєднання порядку та організованості з активністю і самостійністю поведінки громадян.
Гарантії реальності
забезпеченості суб'єктивних прав
Слайд 16статутні правові норми;
громадянство;
правосуб'єктність;
суб'єктивні права та юридичні обов'язки;
юридична відповідальність;
правові принципи та
юридичні гарантії;
законні інтереси;
правовідносини загального характеру.
Елементи механізму
забезпечення правового статусу особи
Слайд 17Принципи правового статусу особи – основні ідеї, що характеризують положення
людини і громадянина в сучасному суспільстві:
рівноправність громадян;
користування іноземними громадянами та
особами без громадянства передбаченими законом правами і свободами;
додержання Конституції і законів, виконання іноземними громадянами та особами без громадянства інших обов'язків, передбачених законом;
надання іноземцям права притулку.
Слайд 18Питання 3.
Система прав
та свобод особистості
Слайд 19– це певні можливості людини, які необхідні для її існування
та розвитку в конкретно-історичних умовах, об'єктивно визначаються досягнутим рівнем розвитку
людства (економічним, духовним, соціальним) і мають бути загальними й рівними для кожної людини:
громадянські;
політичні;
економічні;
соціальні;
екологічні;
культурні;
сімейні;
особисті права-гарантії та інші.
Основні права людини
Слайд 20Громадянські права – можливості людей, що характеризують їх фізичне і
біологічне існування, задоволення матеріальних, духовних та деяких інших потреб:
право на
життя;
право на недоторканість особи, житла, особисту недоторканість, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;
право на вибір місця проживання, свободу пересування, вільне залишення території України та повернення у будь-який час в Україну;
право на свободу власної думки і слова, на вільне виявленні своїх поглядів і переконань;
право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово і в інший спосіб на свій вибір;
право на свободу світогляду і віросповідання та ін.
Слайд 21Політичні права – це можливості людини і громадянина бра ти
участь у громадському і державному житті, вносити пропозиції про поліпшення
роботи державних органів, їх службових осіб об'єднань громадян, критикувати недоліки в роботі, безпосередньо брати участь у різних об'єднаннях громадян:
право на участь в управлінні державними і громадськими справами, користування рівним правом доступу до державної служби, а також служби в органах місцевого самоврядування;
право брати участь у роботі об'єднань громадян (політичних партій та громадських організацій);
право мирно збиратися (без зброї) і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщати органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;
право вибирати і бути обраним у державні органи і в органи місцевого самоврядування;
право мати громадянство.
Слайд 22Економічні права – це такі можливості людини і громадянина, які
характеризують їх участь у виробництві матеріальних благ:
право на приватну власність
(індивідуальну і колективну);
право на працю і вибір професії та роду трудової діяльності;
право на можливість вибору роду занять і роботи за своїм покликанням;
право на професійну підготовку і перепідготовку;
право на справедливу оплату праці;
право на страйк;
право на відпочинок та ін.
Слайд 23Соціальні права – це можливість людини і громадянина забезпечувати належні
соціальні умови життя:
право на охорону здоров'я;
право на житло;
право на матеріальне
забезпечення в старості, у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, втрати годувальника та інші;
право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї (харчування, одяг, житло).
Слайд 24Екологічні права – можливість людини і громадянина жити в безпечному
екологічному середовищі:
право на безпечне для життя і здоров'я довкілля;
право на
відшкодування завданої порушенням цього права шкоди та ін.
Слайд 25Культурні права – це можливості доступу людини до духовних цінностей
свого народу (нації) та всього людства.
право на освіту;
право
на користування досягненнями вітчизняної та світової культури;
право на свободу наукової, технічної та художньої творчості.
Слайд 26Сімейні права – можливості людини і громадянина вільно розпоряджатися собою
в сімейних правовідносинах:
невтручання сторонніх у сімейне життя;
добровільне укладення шлюбу, рівні
права й обов'язки у шлюбі та сім'ї;
право на державну охорону сім'ї, материнства, батьківства і дитинства;
рівність дітей незалежно від походження чи народження у шлюбі або поза шлюбом та ін.
Слайд 27Особисті права-гарантії – це можливість людини і громадянина захищати свої
права, свободу і законні інтереси.
право на захист передбачених законом можливостей
людини і громадянина в суді, в Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, у міжнародних судах чи відповідних міжнародних організаціях;
право знати свої права і обов'язки;
право на правову допомогу;
право не виконувати злочинні накази;
право на індивідуальну юридичну відповідальність за провину і тільки один раз;
право не нести відповідальність за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначене законом та ін.
Слайд 28ОСНОВНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ОБОВ’ЯЗОК людини – це необхідність певної її поведінки,
об’єктивно зумовленої конкретно-історичними потребами існування та розвитку інших людей, нації,
народу, його соціальних груп і усього людства.
фізичні (наприклад, утримувати і захищати своїх неповнолітніх дітей);
особистісні (наприклад, поважати честь, гідність, національні почуття і культуру людей або їхніх спільностей; виховувати своїх людей);
культурні (наприклад, дбайливо ставитися до пам’яток історії людства);
економічні (наприклад, віддавати частину індивідуального прибутку, доходу на загальносуспільні потреби);
політичні (наприклад, протистояти насильству, вдаватись тільки до мирних засобів задоволення своїх політичних інтересів).
Слайд 29ОСНОВНІ ПРАВА НАЦІЇ (НАРОДУ) – це певні можливості кожної нації
(іншої етнічної спільності, народу), необхідні для нормального її існування і
розвитку у конкретно-історичних умовах, об'єктивно зумовлені досягнутим рівнем розвитку людства, які мають бути загальними й рівними для всіх націй (народів).
ПЕРВИННИМ ОСНОВНИМ ПРАВОМ НАЦІЇ (НАРОДУ) є право на існування та вільне самовизначення – насамперед, політичне (державна самоорганізація), а також економічне, соціальне, духовно-культурне (гуманітарне).
До інших прав цієї групи належать, зокрема, можливості економічного, соціального і культурного розвитку:
розпоряджатися природними та матеріальними ресурсами на своїй території;
мирно співіснувати з іншими народами і націями (право на безпеку і мир);
підтримувати природне середовище у стані, необхідному для забезпечення й відтворення здорового генофонду народу, нації (право на екологічну безпеку).
Слайд 30ОСНОВНІ ПРАВА ЛЮДСТВА – це певні можливості людства, необхідні для
його існування і розвитку як єдиного, цілісного суб'єкта світової історії
– носія земної цивілізації, об'єктивно зумовлені станом соціального та природного середовища
право на безстрокове існування людства (право на безсмертя);
на мир;
на відродження та збереження гармонії з природою (право на екологічну безпеку);
на збереження, використання і розвиток загальнолюдських матеріальних і духовних цінностей (культурних, духовних, наукових та інших надбань);
на відкрите море і його корисні копалини;
на антарктичний простір;
користування космічним простором