Змістовий модуль XIII. Примусові заходи медичного характеру та примусове

кримінальної
відповідальності неповнолітніх. Основні положення Загальної частини кримінального
законодавства зарубіжних

країн.



Тема 19.
ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ.

медичного характеру.
Види примусових заходів медичного характеру та критерії їх призначення.
Примусове

лікування осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб.
Види покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх.
Призначення покарання неповнолітнім.
Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Основні інститути Загальної частини кримінального права зарубіжних країн. Поняття злочину. Класифікація злочинів. Вина та її форми. Мінімальний вік кримінальної відповідальності. Осудність, обмежена (зменшена) осудність та неосудність. Замах на злочин. Співучасть. Система кримінальних покарань. Особливості призначення покарання. Звільнення від покарання та його відбування. Заходи безпеки, що не є покаранням.
Класична школа кримінального права: її виникнення, сутність, етапи розвитку та значення.
Виникнення антропологічної школи кримінального права та її подальша еволюція.
Виникнення соціологічної школи кримінального права та її подальша еволюція.
Розвиток науки кримінального права у другій половині ХХ століття.

застосовуються судом до осіб, які вчинили суспільно-небезпечні діяння в стані

неосудності або в стані осудності, але захворіли до винесення вироку або під час відбування покарання на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними (тобто неосудних), а також до осіб, які під час вчинення злочину внаслідок психічного розладу не були здатні повною мірою усвідомлювати свої дії або керувати ними (обмежено осудних)

Поняття примусових заходів медичного характеру

Надання амбулаторної психіатричної допомоги

Поміщення особи в спеціалізований лікувальний заклад

Яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК

Призначаються лише судом

У випадках, передбачених законодавством України

Незалежно від бажання хворого, його родичів, законних представників

Не переслідують мети виправлення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння

Підлягають обов’язковому виконанню

Не тягнуть судимості

З метою обов’язкового лікування

Та запобігання вчиненню особою суспільно небезпечних діянь

(ст. 93 КК)
Суд має вирішити питання:
Які вчинили у стані

неосудності суспільно небезпечні діяння

Які вчинили у стані обмеженої осудності злочини

Які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання

1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, з приводу якого порушена справа

2) чи вчинене це діяння особою, щодо якої розглядається справа

3) чи вчинила особа зазначене діяння в стані неосудності або обмеженої осудності, чи захворіла вона після вчинення злочину на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання

4) чи слід застосовувати до особи заходи медичного характеру і які саме

Примусові заходи медичного характеру не застосовуються і кримінальна справа підлягає закриттю:

За наявності обставин, передбачених ст. 6 КПК України

У разі недоведеності участі особи у вчиненні суспільно небезпечного діяння

Якщо суд визнає непотрібним застосовувати примусові заходи медичного характеру

психічно хворого для себе та інших осіб
Суд може застосовувати примусові

заходи медичного характеру: (ст. 94 КК України)

Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку

Стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння

Особа за станом свого психічного здоров’я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу

Госпіталізація до психіатричного закладу:

- із звичайним наглядом

Щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку

вчинив суспільно небезпечне діяння
Не пов’язане з посяганням на життя інших

осіб

Пов’язане з посяганням на життя інших осіб

За своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння

Не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду

Становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду

лікарським наглядом
Якщо не буде визнано за необхідне застосування до психічно

хворого примусових заходів медичного характеру

У разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру

У випадку припинення примусового лікування в спеціалізованій лікувальній установі

Через зміну психічного стану особи на краще

Суд має право передати необхідні матеріали органам охорони здоров’я для вирішення питання про лікування особи або направлення в психоневрологічну установу соціального забезпечення в порядку, передбаченому законодавством України про охорону здоров’я

95 КК України)
Підстави продовження, зміни та припинення застосування заходів
Заява представника

психіатричного закладу (лікаря-психіатра)

Висновок комісії лікарів-психіатрів

Необхідність продовження, зміни або припинення застосування примусових заходів

Для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру

Підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів

Не рідше одного разу на 6 місяців

У разі припинення застосування примусових заходів через видужання особи

Які захворіли на психічну хворобу

До постановлення вироку

Під час відбування покарання

Підлягають покаранню на загальних засадах

Можуть підлягати подальшому відбуванню покарання

що становить небезпеку для здоров’я інших осіб
У разі призначення покарання

у виді:

Позбавлення волі

Обмеження волі

Інших видів покарання

Примусове лікування здійснюється:

За місцем відбування покарання

У спеціалізованих лікувальних закладах