Хмельницький університет управління та права Навчальна дисципліна “ УПРАВЛІННЯ

фахівців
освітньо-кваліфікаційного рівня Спеціаліст
за спеціальністю
7.03060101 Менеджмент організацій і

адміністрування



© Гаман Т.В., 2013 р.

управлінської діяльності.
Інформаційне забезпечення управління. Види та джерела інформації.
Управлінська інформація. Види

інформаційної діяльності в державній установі.
Інформаційне забезпечення діяльності керівника. Вимоги до інформації.
Інформаційне суспільство та відкритість влади. Моделі інформаційних відносин.

інформаційна політика, види інформації, інформаційна діяльність, захист інформації, інформаційне суспільство,

інформаційні війни, інформаційна культура, управлінська інформація.

організацій: Навч.посібник / За ред. А.Ф.Мельник. – Київ: ВД «Професіонал»,

2006 р. – 464 с.
Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації: організаційно-правові питання теорії і практики. Монографія /За ред. Р.А.Калюжного та В.О.Шамрая. - Київ, 2002. – 296 с.
Девід Лайон. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/lajon.html
Демкова М.С. Теоретичні аспекти електронного врядування / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.znannya.org/?view=e-government-theory

http://www.tunis.tver.su/begin/ /newuser/state.html

Марущак А.І. Інформаційне право: регулювання інформаційної діяльності: Навчальний посібник.

– К,: Видавничій дім "Скіф", КНТ, 2008. – 344 с.

Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №48. - Ст. 650. / Редакція Закону від 13.01.2011р. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2657-12

Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 - 2015 роки: Закон України від 9 січня 2007 року № 537-V // Відомості Верховної Ради України, 2007, № 12 (23.03.2007), ст. 102.

той володіє світом”

Інформація є фундаментальною основою та загальною властивістю Всесвіту,

існує незалежно від нас в просторі й часі.

Сьогодні інформацію називають основою управлінської діяльності - “хлібом управління”, найжахливішою зброєю, предметом маніпуляцій і найстійкішого грошовою одиницею.

основні завдання, цілі, напрями, принципи, форми і методи діяльності держави

в інформаційній сфері

Державна інформаційна політика - це сукупність основних напрямів і способів діяльності держави щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони та захисту інформації.

до інформації; - забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання,

зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації; - створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства; - забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень; - створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування; - постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів; - забезпечення інформаційної безпеки України; - сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового інформаційного простору.

одержанні, зберіганні, використанні, поширенні, охороні та захисті інформації.

Суб'єктами

інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень.
Об'єктом інформаційних відносин є інформація.

що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі;
будь-які відомості

та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ст. 1 Закону України «Про інформацію»).

Цивільний кодекс України дещо коригує визначення поняття «інформація»: документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. (У визначенні акцентується увага на динаміці подій та явищ, відомості про які є інформацією).

України «Про захист економічної конкуренції»:

Інформація - відомості в будь-якій

формі й вигляді та збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості.

та явища, що відбуваються: у суспільстві, у державі; у навколишньому

природному середовищі;
2) інформація - це дані, які можуть зберігатися в будь-якій формі й вигляді;
3) інформація - це відомості, які є документованими або публічно оголошеними;
4) інформація є об'єктом цивільних прав і відноситься до категорії нематеріальних благ;
5) джерелами інформації є передбачені або встановлені законом носії інформації.

використовується, специфічних засобів і методів її обробки, а також діяльності

фахівців щодо ефективного використання даних, відомостей, знань в організації процесу управління конкретною соціальною системою

Постає проблема упорядкування управлінської інформації.
Упорядкування управлінської інформації може за

умови:

зменшення її обсягу за рахунок усунення паралельної, дублюючої інформації;

збагачення змісту одиниці інформаційних матеріалів за рахунок введення до них лише тих відомостей, даних, показників, що мають інформаційні ознаки, актуальні для формування управлінських рішень і дій;

руках керівної ланки і підпорядкування його виключно реалізації компетенції державних

органів;

формалізація інформації з метою поширення уніфікованих, стандартних форм її відображення і закріплення, широкого використання типової документації, підвищення якісного рівня і ущільнення змісту інформації в кожному її носії тощо.

особу;
- інформація довідково-енциклопедичного характеру; - інформація про стан довкілля (екологічна

інформація); - інформація про товар (роботу, послугу); - науково-технічна інформація; - податкова інформація; - правова інформація; - статистична інформація; - соціологічна інформація; - інші види інформації.
Стаття 10

про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей

про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
2. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

іншим чином поширені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє

природне середовище.
Основними джерелами інформації довідково-енциклопедичного характеру є: енциклопедії, словники, довідники, рекламні повідомлення та оголошення, путівники, картографічні матеріали, електронні бази та банки даних, архіви різноманітних довідкових інформаційних служб, мереж та систем, а також довідки, що видаються уповноваженими на те органами державної влади та органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, організаціями, їх працівниками та автоматизованими інформаційно-телекомунікаційними системами.

Інформація про стан довкілля (екологічна інформація) - відомості та/або дані

про: стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими; фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми); стан здоров'я та безпеки людей, умови життя людей, стан об'єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля; інші відомості та/або дані.
Правовий режим інформації про стан довкілля (екологічної інформації) визначається законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об'єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.

будь-які відомості та/або дані про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки,

техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
2. Правовий режим науково-технічної інформації визначається Законом України "Про науково-технічну інформацію", іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
3. Науково-технічна інформація є відкритою за режимом доступу, якщо інше не встановлено законами України.

- відомості та/або дані, які розкривають кількісні, якісні та інші

характеристики товару (роботи, послуги).
Інформація про вплив товару (роботи, послуги) на життя та здоров'я людини не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.
Правовий режим інформації про товар (роботу, послугу) визначається законами України про захист прав споживачів, про рекламу, іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин

у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

відомості про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини,

правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо.
2. Джерелами правової інформації є Конституція України ( 254к/96-ВР ), інші законодавчі і підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела інформації з правових питань.
3. З метою забезпечення доступу до законодавчих та інших нормативних актів фізичним та юридичним особам держава забезпечує офіційне видання цих актів масовими тиражами у найкоротші строки після їх прийняття.

документована інформація, що дає кількісну характеристику масових явищ та процесів,

які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя суспільства. 2. Офіційна державна статистична інформація підлягає систематичному оприлюдненню. 3. Держава гарантує суб'єктам інформаційних відносин відкритий доступ до офіційної державної статистичної інформації, за винятком інформації, доступ до якої обмежений згідно із законом. 4. Правовий режим державної статистичної інформації визначається Законом України "Про державну статистику", іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

документовані відомості про ставлення до окремих осіб, подій, явищ, процесів,

фактів тощо.
2. Правовий режим соціологічної інформації визначається законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

її доведення до необмеженого кола осіб. Засоби масової інформації -

засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації (Стаття 22). Друкованими засобами масової інформації є періодичні друковані видання (преса) - газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем. Аудіовізуальними засобами масової інформації є: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо.

характеристику явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній,

інших сферах життя і збираються, використовуються, поширюються та зберігаються органами державної влади (за винятком органів державної статистики), органами місцевого самоврядування, юридичними особами відповідно до законодавства з метою виконання адміністративних обов'язків та завдань, що належать до їх компетенції.

це офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності

законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого самоврядування.

Основними джерелами цієї інформації є:
законодавчі акти України,
інші акти, що приймаються Верховною Радою та її органами,
акти Президента України,
підзаконні нормативні акти,
ненормативні акти державних органів,
акти органів місцевого і регіонального самоврядування.

інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

2. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
2. Конфіденційною

є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень.
Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

порядок доступу до неї регулюються законами.
4. До інформації з

обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості: 1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту; 2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей; 3) про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення; 4) про факти порушення прав і свобод людини і громадянина; 5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб; 6) інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

загального масиву за критеріями придатності до обслуговування державно-правових процесів формування

й реалізації управлінських впливів.
Управлінська інформація – сукупність відомостей про внутрішній і зовнішній стан у керованої системи, що використовується для оцінки ситуації і розробки управлінських рішень.

потреб громадян, юридичних осіб і держави

діяльності є:
створення,
збирання,
одержання,
зберігання,
використання,
поширення,
охорона та захист

інформації.

інформації.

і, як результат, створення нової інформації.

Використання інформації – це

задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.

порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.

опублікування її в офіційних друкованих виданнях;
опублікування її в друкованих

засобах масової інформації або публічного оголошення через аудіо-, теле- візуальні засоби масової інформації;
безпосереднього доведення її до зацікавлених осіб (усно, письмово чи іншими способами);
надання можливості ознайомлення з архівними матеріалами;
оголошення її під час публічних виступів,
прес-конференцій посадових осіб;
розміщення на офіційних сайтах
у мережі Інтернет тощо.

матеріальних носіїв.

Процес зберігання інформації передбачає попередню обробку інформації (реєстрацію

документа, перевірку його на наявність чи відсутність у сховищі), змістову обробку (опис, анотування, реферування, індексацію), заповнення облікової картки документу і формування електронного архіву.

забезпечують збереження, цілісність інформації та належний порядок доступу до неї;

метою "скачування", модифікації, спотворення чи знищення інформації, низький рівень інформаційної

культури.

Захист інформації – це одна з основних складових національної інформаційної безпеки.

передачі, новизною;
достовірною, тобто охоплювати і відображати правдиві факти, події і

особливо їх причини та взаємозв'язки;
достатньою, отриманою по цілому ряду системно узгоджених питань Повинна глибоко і всебічно розкривати досліджуваний процес, особливо його внутрішні джерела, містити передумови для прогнозування й моделювання нового стану цього процесу;
доступною, тобто можливою для оперативного отримання в необхідному обсязі. Часто коефіцієнт корисної дії інформації низький через її закритість, використання надто вузьким колом посадових осіб;
автентичною, тобто викладеною в зрозумілій формі, оскільки часто засміченість вузькоспеціальними термінами ускладнює розуміння і практичне використання.

достовірність (істинність),
достатність,
оптимальність,
точність,
своєчасність (оперативність),
лаконічність,
раціональність форми,

відповідність компетенції і повноваженням суб’єкта управління.

ХХ ст., паралельно з ним використовувалися такі терміни, як "суспільство

знання", "постіндустріальне суспільство"

вперше був використаний в Японії (кінець 60-х – початок 70-х

років ХХ ст.), автором його вважають професора Токійського технологічного інституту Ю.Хаяші
(Основний акцент на економічних наслідках для розвитку країни обумовив обмеженість і прикладний характер результату роботи японських вчених).

Белл (нове, постіндустріальне суспільство базується на теоретичному знанні, що є

його визначальним принципом, джерелом інновації і формування політики);
японський вчений И. Масуда;
Маршал Маклюэн (Канада);
Питера Дракера (США);
М. Кастельс та інші.

світового інформаційного простору і поглиблення процесів інформаційної і економічної інтеграції

країн і народів;

створенні ринку інформації і знань як чинників виробництва на додаток до ринків природних ресурсів праці й капіталу та перехід інформаційних ресурсів суспільства в реальні ресурси соціально-економічного розвитку за рахунок розширення доступу до них;

та створення ефективної системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів

на вільне отримання, поширення і використання інформації.
Г. Л. Смолян і Д. С. Черешкин

інформації усіх і кожного з членів суспільства, з правом на

свободу висловлення своєї думки, в умовах швидкісної комунікації, що забезпечує якісно новий рівень взаємоінтеграції і мобільності суспільства, реакції на будь-яке явище.

що вважає головним фактором суспільного розвитку виробництво і використання інформації

вищенаведених ознак, ІС можна визначити як суспільство, в якому вся

сукупність суспільних відносин у різних сферах людської діяльності (політиці, економіці, освіті, культурі, дозвіллі, особистому житті тощо) відбувається на засадах широкого використання інформаційних комунікаційних технологій, завдяки чому кожний має можливість створювати, поширювати та використовувати інформацію і знання.

регламентують права людини на доступ до інформаційних ресурсів, технологій, телекомунікацій,

захист інтелектуальної власності, недоторканність особистого життя, свободу слова, інформаційну безпеку.

суспільства в Україні на 2007-2015 роки», який був прийнятий 9

січня 2007 року .

джерела інформації, форми та види інформації повністю доступні лише обмеженому

числу представників органів державного управління.

Така модель інформаційних відносин була породжена самою тоталітарною системою управління, за якої вся повнота влади в державі належить одній особі.

отримує зменшений доступ до джерел інформації, як в кількісному, так

і в якісному значенні.
За такої моделі інформаційні зв’язки на лінії "держава – суспільство" обмежені і громадяни не отримують інформації, у загальному розумінні даного поняття, а отримують лише ідеологічно забарвлені масиви даних, що не дають можливості аналізу їх змісту та значення.

державної влади – орган державної влади".
"Специфікація інформації", тобто обмеженість

доступу до джерел інформації, призводить до ускладнень взаємодії між різними органами державної влади, що повинні вирішувати тотожні управлінські завдання.
У цьому розумінні "тоталітарна модель інформаційних відносин" може бути властива не тільки суспільству з тоталітарним політичним режимом, але й суспільству демократичному (або такому, що здійснює розбудову демократичних інститутів).

інформації. Споживачі інформаційних ресурсів мають можливість доступу до інформації, але

така інформація штучно дозується, або створюються ускладнення доступу до неї. Виділяють такі ускладнення доступу до інформації: а) фізичні ускладнення – безпідставне віднесення інформаційних ресурсів до сфери обмеженого доступу; б) особистісні ускладнення – вирішення питання про доступ до інформації з врахуванням особистості користувача.

влада належить групі людей, що займають відносно відокремлене.
Замкнене соціальне становище

“владної корпорації”, загальною ознакою якої є те, що джерело державної влади перебуває всередині самої владної корпорації, успадковується або пристосовується.
Інформаційні зв'язки на лінії "держава – суспільство" є не дієвими, односторонніми (як і за тоталітарної моделі), ідеологічно забарвленими, не викликають довіри населення (громадськості) до дій влади.

інформаційних зв'язків.
Споживач інформаційних ресурсів має гарантованість права на інформацію,

вільний доступ до всіх джерел інформації в усіх її формах та видах, за винятком тих інформаційних масивів, доступ до яких прямо заборонений законом або доступ до яких суперечить моральним засадам суспільства.

основ інформаційного права, інформаційне партнерство, використання баз даних тощо), технічні

(використання організаційних і технічних засобів управління), моральні та інші її аспекти.
Інформаційна культура – сукупність норм, правил і стереотипів поведінки, пов'язаних з інформаційними процесами у суспільстві.

зараз є ефективнішим, ніж політичний чи економічний. Інформація стає реальною,

майже фізично відчутною силою.