Національний університет цивільного захисту

цивільного захисту від небезпечних хімічних речовин.
Кафедра спеціальної хімії та хімічної

технології

Лекція

к.військ.н. доцент Варакута В.П.

Факультет оперативно-рятувальних сил

Порядок нанесення зон зараження НХР на топографічні карти і схеми.

і природного характеру:
здійснення комплексу заходів щодо запобігання і реагування на

надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру;
забезпечення готовності і контролю за станом готовності до дій і взаємодії органів управління в цій сфері, сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і реагування на них.

природного характеру
1. Пріоритетності завдань, спрямованих на порятунок життя і збереження

здоров‘я людей та навколишнього середовища; 2. Безперечної переваги раціональної і превентивної безпеки; 3. Вільного доступу населення до інформації про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. 4. Особистої відповідальності і турботу громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки і дій у надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру. 5. Відповідальності в межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог даного Закону. 6. Обов‘язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і мінімізацію їх негативних психіко-соціальних наслідків. 7. Врахування економічних, природних та інших особливостей території і ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру. 8. Максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та реагування на них.

–
організують у максимально короткі терміни і проводять безперервно вдень

і вночі, у будь-яку погоду, до повною їх завершення

проводяться для:
порятунку людей, надання першої медичної допомоги постраждалим і ураженим

та евакуації їх у лікувальні установи;
локалізації аварій і усунення ушкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт;
ліквідації аварій, які загрожують життю людей (на АЕС, хімічно-небезпечних об'єктах, енергетичних і комунальних мережах, нафто- і газо- проводах та інших аналогічних об'єктах і мережах);
забезпечення життєдіяльності міст і ОГД;
створення необхідних умов проведення відбудовних робіт.

сховищ та укриттів і вилучення з них, а також з

частково зруйнованих або палаючих будинків та інших споруд людей;
при хімічному отруєнні надання постраждалим першої медичної допомоги, винесення (вивезення) їх із зони ураження до місця розміщення медичних закладів і установ;
надання необхідної лікарської допомоги ураженим і евакуація їх на лікарняну базу.

лиха і осередку ураження, маршруту висування формувань та проведення робіт;

локалізацію і ліквідацію пожеж на шляху ведення рятувальних формувань і об'єктах рятувальних робіт: розшуку і рятування людей, які знаходяться в завалених сховищах, підвалах, завалах, палаючих, загазованих, задимлених або затоплених будинках і виробничих приміщеннях: розкриття розвалених, пошкоджених, завалених захисних споруд і рятування людей, які знаходяться в них;
подачу повітря в завалені захисні споруд з пошкодженою фільтровентиляційною системою;
надання першої медичної допомоги потерпілим;
винесення (вивезення) потерпілих з небезпечних місць і зон зараження та затоплення в безпечні райони і евакуація з осередку ураження;
санітарну обробку людей, ветеринарну обробку тварин, одягу, ДДД транспорту і засобів захисту, знезаражування території і споруд, продовольства, харчової сировини, води, фуражу і сировини.

діяльності та функціонування інженерних і транспортних мереж, споруд;
покладання колонні шляхи;
влаштування

проїздів в завалах і на заражених ділянках;
відновлення пошкоджених мостів і наведення переправ;
локалізація аварії на енергетичних, газових, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах;
зміцнення чи зруйнування конструкцій, які загрожують обвалом і перешкоджають безпечному руху людей та техніки, проведенню рятувальних робіт;
ремонт і відновлення пошкоджених захисних споруд для подальшого їх використання

ПР та ІНР у зоні зараження;
прийняття начальником ЦЗ остаточного рішення;
організація

взаємодії;
всебічне забезпечення сил ЦЗ.

розвідка для оцінки санітарно-епідемічної обстановки і визначення потрібної кількості медичних

сил;
організація комендантської служби і охорони громадського порядку;
збирання матеріальних цінностей;
забезпечення харчуванням і предметами першої необхідності постраждале населення

або виникнення надзвичайних ситуацій
Інформування у сфері цивільного захисту
укриття

населення у захисних спорудах цивільного захисту
Заходи з евакуації
Інженерний захист територій
Радіаційний і хімічний захист населення і територій
Медичний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
Біологічний захист населення, тварин і рослин
Психологічний захист населення

доведенні такої інформації до органів управління цивільного захисту, сил цивільного

захисту, суб’єктів господарювання та населення.

загальнодержавної, територіальних, місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу або

виникнення надзвичайних ситуацій, спеціальних, локальних та об’єктових систем оповіщення;
2) централізованого використання телекомунікаційних мереж загального користування, у тому числі мобільного (рухомого) зв’язку, відомчих телекомунікаційних мереж і телекомунікаційних мереж суб’єктів господарювання , а також мереж загальнонаціонального, регіонального та місцевого радіомовлення і телебачення та інших технічних засобів передавання (відображення) інформації;
3) автоматизації процесу передачі сигналів і повідомлень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій;
4) функціонування на об’єктах підвищеної небезпеки автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;
5) організаційно-технічної інтеграції різних систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;
6) функціонування в населених пунктах, а також місцях масового перебування людей сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло для передачі інформації з питань цивільного захисту.

та електронних інформаційних табло покладається на органи місцевого самоврядування, суб’єкти

господарювання.
Місця встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло визначаються органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання.
Оператори телекомунікації, телерадіоорганізації зобов’язані забезпечити підключення технічних засобів мовлення до автоматизованих систем централізованого оповіщення з установленням спеціального обладнання для автоматизованої передачі сигналів та повідомлень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій

захисту становлять відомості про надзвичайні ситуації, що прогнозуються або виникли,

з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також про способи та методи захисту від них.
Органи управління цивільного захисту зобов’язані надавати населенню через засоби масової інформації оперативну та достовірну інформацію, зазначену в частині першій цієї статті, а також про свою діяльність з питань цивільного захисту, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі.
Інформація має містити дані про суб’єкт, який її надає, та сферу його діяльності, про природу можливого ризику під час аварій, включаючи вплив на людей та навколишнє природне середовище, про спосіб інформування населення у разі загрози або виникнення аварії та поведінку, якої слід дотримуватися.

споруд цивільного захисту належать:
1) сховище - герметична споруда для захисту

людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;
2) протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості;
3) швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту - захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.

працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій

цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність в особливий період;
б) персонал атомних електростанцій, інших ядерних установок і працівники суб’єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок);
в) працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, а також працівники чергового персоналу суб’єктів господарювання, які забезпечують життєдіяльність міст, віднесених до відповідних груп цивільного захисту;
г) хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації або не можуть бути евакуйовані у безпечне місце;

цивільного захисту, найпростіших укриттях та спорудах подвійного призначення - населення

міст, віднесених до груп цивільного захисту, яке не підлягає евакуації у безпечне місце, а також інших населених пунктів.

призначенням здійснюється суб’єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у

тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

задоволення господарських, культурних та побутових потреб із збереженням цільового призначення

таких споруд, крім тих, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням, а саме:
1) в яких розташовані пункти управління;
2) призначених для укриття працівників суб’єктів господарювання, що мають об’єкти підвищеної небезпеки;
3) розташованих у зонах спостереження атомних електростанцій та призначених для укриття населення під час радіаційних аварій.

об’єктових органів з евакуації;
2) планування евакуації;
3) визначення безпечних районів, придатних

для розміщення евакуйованого населення та майна;
4) організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації;
5) організації управління евакуацією;
6) життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях їх безпечного розміщення;
7) навчання населення діям під час проведення евакуації.

небезпечних об’єктів, а також ризику виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з

ними;
2) віднесення міст до відповідних груп цивільного захисту та віднесення суб’єктів господарювання до відповідних категорій цивільного захисту;
3) розроблення та включення вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту до відповідних видів містобудівної і проектної документації та реалізація їх під час будівництва і експлуатації;
4) урахування можливих проявів небезпечних геологічних, гідрогеологічних та метеорологічних явищ і процесів та негативних наслідків аварій під час розроблення генеральних планів населених пунктів і ведення містобудування;
5) розміщення об’єктів підвищеної небезпеки з урахуванням наслідків аварій, що можуть статися на таких об’єктах;
6) розроблення і здійснення заходів щодо безаварійного функціонування об’єктів підвищеної небезпеки;
7) будівництво споруд, будівель, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності;
8) обстеження будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій, розроблення та здійснення заходів щодо їх безпечної експлуатації;

та оцінку хімічної обстановки;
2) організацію та здійснення хімічного контролю;
3) використання

засобів колективного захисту;
5) використання засобів індивідуального захисту, приладів хімічної розвідки і хімічного контролю аварійно-рятувальними службами, формуваннями та спеціалізованими службами цивільного захисту, які беруть участь у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасінні пожеж в осередках ураження хімічно небезпечних об’єктів та населення, яке проживає у зонах небезпечного забруднення;
6) надання населенню можливості придбання в особисте користування засобів індивідуального захисту, приладів хімічного контролю;
8) проведення санітарної обробки населення та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;
9) розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки хімічної обстановки;

медичної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій, рятувальникам та іншим особам,

які залучалися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, проведення їх медико-психологічної реабілітації. Медична допомога населенню забезпечується службою медицини катастроф, керівництво якою здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
2) планування і використання сил та засобів закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності;
3) своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів та своєчасне проведення санітарно-протиепідемічних заходів;
4) контроль за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води та джерелами водопостачання;
5) завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань;
6) утворення в умовах надзвичайних ситуацій необхідної кількості додаткових тимчасових мобільних медичних підрозділів або залучення додаткових закладів охорони здоров’я;
7) накопичення медичного та спеціального майна і техніки;
8) підготовку та перепідготовку медичних працівників з надання екстреної медичної допомоги;
9) навчання населення способам надання домедичної допомоги та правилам дотримання особистої гігієни;
10) здійснення заходів з метою недопущення негативного впливу на здоров’я населення шкідливих факторів навколишнього природного середовища та наслідків надзвичайних ситуацій, а також умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань;
11) проведення моніторингу стану навколишнього природного середовища, санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації;
12) санітарну охорону територій та суб’єктів господарювання в зоні надзвичайної ситуації;

чинників та осередку біологічного зараження, його локалізацію і ліквідацію;
2) прогнозування

масштабів і наслідків біологічного зараження, розроблення та запровадження своєчасних протиепідемічних, профілактичних, протиепізоотичних, протиепіфітотичних і лікувальних заходів;
3) проведення екстреної неспецифічної та специфічної профілактики біологічного зараження населення;
4) своєчасне застосування засобів індивідуального та колективного захисту;
5) запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, обсервації та карантину;
6) здійснення дезінфекційних заходів в осередку зараження, знезараження суб’єктів господарювання, тварин та санітарної обробки населення;
7) надання екстреної медичної допомоги ураженим біологічними патогенними агентами;

захистом;
2) своєчасне застосування ліцензованих та дозволених до застосування в Україні

інформаційних, психопрофілактичних і психокорекційних методів впливу на особистість;
3) виявлення за допомогою психологічних методів чинників, які сприяють виникненню соціально-психологічної напруженості;
4) використання сучасних психологічних технологій для нейтралізації негативного впливу чинників надзвичайних ситуацій на населення;