Разделы презентаций


Побут гуцулів

Содержание

ЇЖА ГУЦУЛІВ Гуцульська пожива була проста і дуже одностайна (одноманітна), але не погана, якщо рівнятися на середніх господарів. Найважливіші

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

Побут гуцулів

Слайд 2

ЇЖА ГУЦУЛІВ
 
Гуцульська пожива була проста і дуже

одностайна (одноманітна), але не погана, якщо рівнятися на середніх господарів. Найважливіші продукти їхньої їжі – се кукурудза, картопля (ріпа), капуста, буряки, фасоля, горох, біб, молоко, м”ясо і товщі. До найперших страв належала кулеша з кукурудзяної муки, яку їли з молоком, гуслянкою, бриндзею, рідше з маслом і солониною. 

Другим продуктом, без якого гуцул не обходився, се картопля або ріпа.

ЇЖА ГУЦУЛІВ Гуцульська пожива була

Слайд 3ГУЦУЛИ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ТАКОЖ СВОЄЮ МОВОЮ.  
 
Гуцули використовували деякі оригінальні вислови, не

зрозумілі тим, хто не знайомий з цим народом зблизька.  Кожен

гуцул, вітаючись, сміливо казав: "А чи миром, братчику?” На запитання відповідали: "Миром”. Тобто, усе спокійно, щасливо."Миром, легіню”. "Ех, варе лихо, брате”,   означало, що справи кепські, сповіщали про щось лихе, нещастя. "Легіню,! Ей, легіню, легіненьку, легіню-легіньку!” – означало: "Ей, молодче жвавий, гарний і відважний”. Слабосилих називали "хмизом”, а боягузів – погордливо ”бойками”. Слово гляба (гяба) означало "неможливе діло”.
 
ГУЦУЛИ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ТАКОЖ СВОЄЮ МОВОЮ.   Гуцули використовували деякі оригінальні вислови, не зрозумілі тим, хто не знайомий з цим

Слайд 4Коли хотів комусь побажати добра, гуцул казав: "Абись трвав”,  тобто

"абись щасливо жив".
Вищий ступінь значення добра висловлювали так: "Абись ся

дочекав гаразду собі, та й потіхи з дітей та й газдині!” . А при найвищому ступіні казали: "Абись божим стався!”.  Клянучи комусь, говорили: "Щезай, напасте, опудо!”. У нападах гніву  промовляли: "Абись ся за зуби утрафив” чи "аби тя по верхах, а коси твої аби по шпиціх серед ночі носило!”. Шпиці – то найвища вершина Чорногори. Коли ж гнів доходив щонайвищого ступеню, то гуцули говорили: "Аби тя грім трісл!” чи "аби тя смага та й плута побила!”. Слово "плута”походить від імені поганського божища  Плутоса, а "смага”, певно, від "смуга”, чорний знак на грозових хмарах, вислів зичить цими словами нещастя. Проклинаючи ж свого ворога, гуцул, кричав хрестячись: "Абись дідьком стався!”. Це на противагу доброму значенню "Абись Божим стався!” 
Коли хотів комусь побажати добра, гуцул казав:

Слайд 5ГОСПОДАРЮВАННЯ ГУЦУЛІВ
 
Господарювання гуцулів – це, передусім, утримання найрізноманітнішої  маржини, а

саме: овець, рогатої худоби, коней, кіз. Вони дуже любили свою

худобу, а, особливо, вівці, що давали їм бриндзу, вурду, жентицю, шкіру на кожухи, вовну, сукна і м’ясо, яке їли не тільки свіже, але й вуджене (бужене). Вуджене м’ясо називалося «бужениною» і стояло від осені аж до косовиці. В тім часі косарі з’їдали її.

Яка ж тота полонина , весела, весела
Як до неї  вирушила худібка із села!
Полонина веселая лиш до розлучення, 
А як пішла худібонька, вона засмучена.
Полонинко, верховинко, чим ти так згорділа?
Чи не тими овечками, що стільки уздріла!

ГОСПОДАРЮВАННЯ ГУЦУЛІВ Господарювання гуцулів – це, передусім, утримання найрізноманітнішої  маржини, а саме: овець, рогатої худоби, коней, кіз. Вони

Слайд 6Дуже любили гуцули коні, які в них належали до окремої

породи і називалися "гуцуликами” або "гуцулками”. Вони мали у собі

багато арабських рис. Сі коні були невисокі, але мали груди і крижі широкі, голову малу, чоло широке, буйну гриву і хвіст. Око повне, іскристе, зір бистрий, ноги короткі,  але міцні,  копита тверді, затовчені на камінню. Сі коні були придатні, в основному, для гірського терену. Вони надзвичайно обережні, роздивлялися, куди мали йти, пробували ногою, чи камінь добре лежить і не зсунеться, коли на нього  стануть. Переходили і понад прірвами і спускалися крутими берегами, перебридали  кам’янисті, гірські річки і потоки, ходили берами (кладками). Вони носили людям усякі вантажі (терхи) на хребті, які йшли за ними пішки. І якби не "гуцулики”, то гори стояли би, мабуть, пусткою, бо нічого не можна би до них довезти. Все це свідчить про їх ужиточність.
Дуже любили гуцули коні, які в них належали до окремої породи і називалися

Слайд 7ПОМЕШКАННЯ І БУДІВЛІ ГУЦУЛІВ. ІНТЕР’ЄР ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ
 
 Житло складалося з двох

протилежних покоїв, званих хоромами, у яких завжди була підлога, а

посередині – сіни. В одному з тих покоїв, як правило на лівому боці, мешкав сам гуцул з сім’єю, а праву половину хати тримав незаселеною для гостей. Крім начиння для приготування їжі, в майстерно викладеній печі  та хіба ще ліжників на жердці і пари образів на стіні, у спальні гуцули більше нічого не тримали.  У вітальні були образи, кахлева піч. На стіні, просто на дереві висів гуцульський бойовий стрій: перехресниця-ремені з вибитими на них мосяжневими цвяхами, візерунками, на яких трималися порохівниця, кубок і ташка. Там же висіли кріс і пара пістолетів. З 1848 року їх розброїли і вони тримали на стіні лише топірець, гарапник (корбач) і стремена. В усіх хатах були залізні клямки та міцні замки, як слюсарної, так і столярної роботи.
ПОМЕШКАННЯ І БУДІВЛІ ГУЦУЛІВ. ІНТЕР’ЄР ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ  Житло складалося з двох протилежних покоїв, званих хоромами, у яких завжди

Слайд 8Одяг Гуцулів

Одяг Гуцулів

Слайд 9Гуцули відзначалися серед інших горців русинів красивою статурою тіла, поставою

та вільними рухами. Типові гуцули були шатенами і мали світлі

очі. Дівчата відзначалися також сильною будовою тіла, були переважно шатенки. Гуцулки відзначалися вродою і стрункістю. Гуцули на відміну від інших найкраще зберегли свої традиції. Одяг гуцулів також вирізнявся вишуканістю, багатьма прикрасами і різноманітними кольорами.
Гуцули відзначалися серед інших горців русинів красивою статурою тіла, поставою та вільними рухами. Типові гуцули були шатенами

Слайд 10Гуцульська ноша: вишита сорочка, кептарик, сердак, гугля.

Гуцульська ноша: вишита сорочка, кептарик, сердак, гугля.

Слайд 11Нижнім поясним одягом чоловіків були сині або гранатові штани.

Нижнім поясним одягом чоловіків були сині або гранатові штани.

Слайд 12 Жіночим — сукні з золотими або срібними галунами.

 Жіночим — сукні з золотими або срібними галунами.

Слайд 13Жінки носили сорочку і дві запаски: одну ширшу ззаду і

одну спереду. Запаски пов'язували червоним вовняним паском. На ногах носили

постоли. Зверху одягали як і чоловіки кептар. Дівчата на голові не носили нічого, волося заплітали спочатку в дві коси (коски), які позаду голови переходили в одну, яку повязували червоною стрічкою. Жінки заплітали також косу, але стрічку не повязували. На голову жінки одягали чепець, зверху повязували чорною або червоною в квіти хусткою, кінці хустки звисали на плечі. На шиї носили кілька шнурків перлів або пацьорки, гердан. Через плече носили вовняну торбу.
Жінки носили сорочку і дві запаски: одну ширшу ззаду і одну спереду. Запаски пов'язували червоним вовняним паском.

Слайд 14Чоловіки носили білі сорочки та довгі широкі штани з грубого

білого полотна (поркениці) або ширші червоні з сукна (крашаниці), часом

білі або чорні суконі (голошні, гачі)До того носили широкий шкіряний пас (черес), сорочку спереду підтягували і вона була на 20-30 см коротша ніж ззаду.В будній день гуцули, особливо молоді хлопці носили також байбарак (петек) — короткий одяг без стану з коміром-стійкою без всяких нашивок.
Чоловіки носили білі сорочки та довгі широкі штани з грубого білого полотна (поркениці) або ширші червоні з

Слайд 15Звичаї і традиції

Звичаї і традиції

Слайд 16Гуцули вірять, що навколо них повно злих духів, що заповнюють

вони "скелі, ліси, провалля, хати й загоди та чекають на

християнина". Тому і дотримуються вони звичаїв своїх предків: ворожать, збирають "помічне зілля" і замовляють — тільки так можна уникнути шкоди. Всі свої справи гуцули відбувають серйозно, вважають, що кожне діло має свою таїну. В горах, коли чаклував ватаг над сиром, ніхто не повинен був дивитися на молоко. Чаклування й задобрення злих сил надавали людині впевненості в тому, що її обминатиме лихо. Особливо ласкаво в повісті відображено повір'я, пов'язані зі Святим вечером. В цей вечір Іван був "наче переповнений чимось таємничим і священним,... все робив поважно, неначе службу Божу служив". Так, він дійсно правив службу — задобрював духів, щоб "не з'являлися ніколи" 
Гуцули вірять, що навколо них повно злих духів, що заповнюють вони

Слайд 17Крім арідника, чугайстра, лісовиків, нявок, русалок надприродньою силою володіють і

люди: мольфар Юра, Палата, баба Химка. Вірили люди, що Химка

"вечорами перекидалась в білого пса, "повзла вужем або котилась горбами прозорим клубком", що в руках "земного бога" Юри були життя і смерть людини і тварин. Ворожбитами і відьмами в гуцулів могли бути звичайні люди. Живучи невіддільно від природи, людина повинна підкорятися законам природи. 
Крім арідника, чугайстра, лісовиків, нявок, русалок надприродньою силою володіють і люди: мольфар Юра, Палата, баба Химка. Вірили

Слайд 18Цікаво зображений у творі обряд похорону, у якому відбилися елементи

християнські і язичницькі. Сумні позіхання і голосіння Палагни, що сприймалися

не стільки як вираження реального горя, а як справжній твір мистецтва, змінюються на танці, пісні, сміх, залицяння
Цікаво зображений у творі обряд похорону, у якому відбилися елементи християнські і язичницькі. Сумні позіхання і голосіння

Слайд 19Життя гуцулів проходило у горах поруч із худобою, і всі

їх легенди були пов'язані з нею. Наприклад, Івась ще з

дитинства знав, що у лісах повно лісовиків, які пасуть свою маржинку. Самому йому довелося побачити щезника, що сидів на камені і дув у флояру свою улюблену пісеньку "Нема моїх кіз..." Блукаючи по горах, він зустрів нявку. Вона обернулася Марічкою і заманювала його до провалля. У переказах говорилося про те, що нявки тільки спереду схожі на людей, а ззаду видно тільки їх нутрощі, тому Іван намагався "йти так, щоб не лишитись позаду і не побачить, що у Марічки замість одежі, замість спини...". Іван добре знав, що перед ним не Марічка, а нявка, але йому було добре з нею, він знову ставав щасливим, як багато років назад.
Життя гуцулів проходило у горах поруч із худобою, і всі їх легенди були пов'язані з нею. Наприклад,

Слайд 20Повість «Тіні забутих предків» стала вершиною мистецької майстерності Михайла Коцюбинського,

окрасою всієї української літератури. У ній письменник майстерно передав поезію

буття природи і людей, життя гуцулів у казковому краї серед квітучих полонин, їхню працю та звичаї, створив лебедину пісню чистого, природного, щирого кохання.

Повість «Тіні забутих предків» стала вершиною мистецької майстерності Михайла Коцюбинського, окрасою всієї української літератури. У ній письменник

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать доклад-презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое TheSlide.ru?

Это сайт презентации, докладов, проектов в PowerPoint. Здесь удобно  хранить и делиться своими презентациями с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика